Семінар – тренінг « Ефективність організації освітнього процесу в умовах реформування НУШ: методи та інструменти»

   Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета –створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.

Реформа  розрахована на 2 роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятків років. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними. Таким чином, педагоги мають бути готовими до змін.

   Зрозуміло, що якість освітнього процесу безпосередньо залежатиме від ефективності його організації.

   Для того, аби більше розібратися із визначенням відповідних форм організації освітнього процесу, у Твіржанському НВК пройшов семінар-тренінг із участю заступників директорів з ВР, голів методоб’єднань класних керівників та педагогів-організаторів, який підготувала та провела заступник директора з ВР Твіржанського НВК Приймак М.М.

Відкрила семінар методист відділу освіти, культури та туризму, молоді та спорту Мостиської міської ради Андраш Г.І., яка ознайомила присутніх із метою його проведення.

   Директор НВК Книшик С.І. наголосила на тому, що реформа НУШ є вкрай необхідною. Вітчизняним педагогам  слід працювати над самовдосконаленням та розвитком.

   Ключовими  завданнями  семінару-тренінгу були:

-  надати учасникам розуміння поняття організаційної культури закладу освіти;

- показати шляхи формування позитивної організаційної культури та  ролі повсякденних практик у вихованні шкільного колективу;

  - сформувати вміння ефективного управління процесом планування та реалізації освітньої діяльності педагогічного колективу згідно з концепцією НУШ;

-  надати інструменти стратегічного і поточного планування та контролю результативності  діяльності школи.

Марія Мирославівна розтлумачила суть поняття організаційної культури, серед типів якої виділяють органічну, партнерську, ієрархічну(бюрократичну) та підприємницьку.

   Організаційна культура в установі є завжди. Вона може бути менш або більш вираженою, але її завжди можна спостерігати, діагностувати і визначати.

  Знання  і розуміння того, який тип  існує в закладі освіти, важливо для всіх співробітників, учнів та їхніх батьків, для керівництва. Ключова роль у формуванні конкретного типу організації освітнього процесу залежить від взаємодії лідера(директора) та педагогічного колективу.

   За концепцією НУШ виведена своєрідна «формула випускника»: ОСОБИСТІСТЬ, ПАТРІОТ, ІННОВАТОР. Тобто, це має бути всебічно розвинена людина, спроможна критично мислити, з активною життєвою позицією, котра поважатиме гідність і права людини. Випускник має бути здатний змінювати навколишній світ, конкурувати на ринку праці та вчитися впродовж усього життя.

   Учасники семінару обговорили завдання та принципи виховання особистості, напрямки виховного простору. Чималий акцент Марія Мирославівна зробила на грамотній роботі з батьками, оскільки вони теж є учасниками освітнього процесу, та зазначила, що в організації роботи виховника багато чого залежить від власної організаційної культури, проте є речі незалежні від педагога. З цією метою варто знаходити правильні пріоритети у власній  діяльності.

   Для того, щоб перевірити результативність діяльності закладу, ефективність застосованих форм роботи, слід зробити  її аналіз. Найкраще це проілюструє  SWOT – аналіз. Він полягає у визначенні сильних і слабких сторін, можливостей та загроз, завдань та пріоритетів закладу за концепцією НУШ. Учасники семінару заздалегідь були поділені на групи, у кожній з яких був обраний директор. Після визначення зазначених пунктів, кожна група демонструвала свій SWOT.

   Стосовно співпраці наставників та вихованців, то учасники опрацьовували моделі роботи:

І.  Модель «невтручання» в життя дитини;

ІІ. Навчально-дисциплінарна модель взаємодії;

ІII. Особистісно – орієнтована.

Приймак М.М.  представила Кодекс діяльності класного керівника, вказала на сутності роботи педагога-організатора. Обговорилися проблеми, які виникають, та способи їх вирішення.

     Належну увагу приділено взаємодії самих учнів. Тобто класного колективу, членів учнівського самоврядування. Із застосуванням відео  розкрито питання булінгу в школах, серед яких вже з’явився кібербулінг. Визначено методи діяльності  у випадку виявлення цієї проблеми.

   Атмосфера під час семінару-тренінгу була невимушеною, учасники вільно спілкувалися, ділилися  досвідом та отримали багато нової та корисної для себе інформації.

    Така форма роботи як тренінг є справді актуальною, оскільки учасники можуть не лише отримувати нову інформацію, але й можуть навчитися її реалізовувати в практичній діяльності, що вкрай необхідно педагогу-наставнику в умовах реформування школи.