22 квітня - Міжнародний День Землі

           

                                „Ми взагалі не отримали Землю

в спадок від наших предків –

ми всього лише взяли її

в борг у наших дітей”

Антуан де Сент-Екзюпері, письменник

22 квітня – Всесвітній день Землі, свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих щедрот і природних ресурсів, якими наділила нас природа.

Вперше День Землі був відзначений у 1970 і з того часу проводиться щорічно 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі і Повітря. Свято, яке має на меті об’єднати людей планети щодо захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу людей до проблем екології нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для вирішення екологічних проблем.

З метою поглиблення знань дітей про багатогранність і цінність природи, формування бережливого ставлення до навколишнього сердовища, усвідомлення того, що Земля – наш спільний дім, у 8 класі (кл.керівник Грицайко  Н.О.)  21 квітня 2017 р. було проведено виховну годину до Дня Землі  «Земля – наш дім». Наша матінка - Земля дуже гарна. Ваблять око розкішні густі ліси, на луках цвіте безліч барвистих квітів, у чистому блакитному небі літають птахи, на дитячих майданчиках граються діти. Але, чи справді все так чудово? Чи дійсно наша земля щаслива? Чи легко їй? Саме ці питання обговорювали учні під час виховної години.  Захарко Богдан , Благута Віталій., Вовк Василина та Грех Ліля розказували вірші , а Москалик Марта виконала пісню «Чую голос із майбутнього тривожний». Учні переглянули відеоматеріали про екологічні проблеми Землі та збереження первоцвітів. Урок завершився чудовими рядками Ліни Костенко, які підкреслили значущість проблеми збереження довкілля нашої планети і, зокрема, України.

Буває, часом сліпну від краси,

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво.

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо;

Усе як є - дорога, явори.

Усе моє, все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись, і з Богом говори...