В історії назавжди залишаються імена,
які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує людство…
Серед тих імен Шевченко по праву займає
почесне місце, бо протягом сорока семи
років своїм гострим словом мобілізував український народ до боротьби за свою
самобутність і державність. З величезним завзяттям і відданістю захищав
свободу, фанатично вірив у Правду України та її перемогу, якою пройняті і ми
сьогодні.
З метою
вшанування пам’яті видатного пророка, геніального поета, поглиблення та
розширення знань учнів про постать Великого Кобзаря, донесення пророчої
сутності творів великого сина українського народу, розкриття нерозривного
зв’язку поезії Т.Г.Шевченка з минулим, сучасним та майбутнім українців, 16.03.2018 року з учнями 6-10 класів
учитель української мови та літератури Феник М.М. провела літературно-мистецьку
композицію «Наш пророк».
«Коли б волею якоїсь надзвичайної сили український народ постав перед
необхідністю з-поміж усіх людських книг залишити тільки дві, то мав би взяти
Біблію та «Кобзар». Без першої був би
неповноцінним духовно, а без другої – немислимий як народ», - такими
словами розпочали захід ведучі
літературно-мистецької композиції Ковальчик Софія і Грицайко Андрій. Вони майстерно
та виразно розповідали про Тараса Шевченка, який звеличив Україну, звеличив
весь український народ.
Родзинкою композиції була присутність на святі самого Шевченка, роль якого зіграв учень 9 класу Кадикало Любомир. Вірші у його
виконанні звучали зворушливо: то гнівно, то грізно, то сповнені безмежною любов’ю до рідного краю.
Присутнім було запропоновано переглянути інсценізацію дитячих років Тараса
Шевченка у виконанні учнів Чміль О.(6
кл), Костюка І.(7 кл). В інсценізації
«Викуп з кріпацтва» майстерно зіграли ролі Кадикало Л., Благута В., Швець Ю.
та Крук І., (9 кл.). А уривок з поеми «Гайдамаки»
артистично відтворили Депа Д.(10кл),
Москалик М., Грех Л. та Грех Л.( 9 кл).
Т.Г.Шевченко був не лише гнівним
бунтарем, глибокодумним пророком, а ще й тонким ліриком. Як свідчення цього, у
залі прозвучали чудові пісні на слова Шевченка: «Садок вишневий коло хати», «Зацвіла в долині…», - у виконанні учнів 4 класу. Окрасою свята стали музичні композиції, які виконала Москалик Марта–Марія ( 9 кл) - "Лелеченьки»
(на слова Д. Павличка, муз. О.Білаша) та «Відкриваю Кобзар», а також «Зоре моя
вечірняя» на слова Шевченка у виконанні Руснак Руслани ( музичний керівник
Козак І.В.). А учениця 10 класу Лучечко Діана продемонструвала свій талант
віршування, декламуючи власний вірш про Т.Г.Шевченка.
Зворушливою частиною
літературно-мистецької композиції стало
представлення учнями однієї з найболючіших у творчості великого Кобзаря теми –зображення зневаженої, приниженої, безталанної жінки-кріпачки, яку під іменами
Оксани, Сови, Марини, наймички Ганни, Сліпої, Лілеї Шевченко підносить до
найсвятішого символу материнства – Богоматері Марії. Страждання поневолених українських жінок схвильовано
передали учні 9 класу, декламуючи поезії «Лілея» (Вовк В.,9 кл), «У нашім раї
на землі» (Войтів Н.,9 кл), уривок з поеми «Наймичка» (Ковальчик С.,9 кл).
У завершальному слові Марія Миколаївна закликала вивчати Шевченків
Заповіт. Заповіт того, хто карався, мучився, але не каявся! Заповіт старої
героїчної страшної ворогам України! Хай слово його лунає кличним дзвоном. Щоб
глибоко запала в наші душі його безмежна віра! Його ненависть палаюча! Його
гаряча любов!
Фінальним акордом
літературно-мистецької композиції став
«Заповіт» у виконанні всіх
присутніх та звернення «до нащадків»:
З домовини, довіку
ранимої, над владиками світу встаю
І до вас промовляю, сини
мої, не проспіть Україну мою!
І нарешті, ковтнувши
свободи, не втішайтесь дарами в раю.
Я
прошу тебе, гнаний народе, не проспи Україну мою!
Немає коментарів:
Дописати коментар